ЋЇшек  ќ∆≈Ќ№ќ¬— ≤

 

™ƒЌ≤—“№ Ѕ≈«ѕ≈ » ¬ ™¬–ќ—ќё«≤

 

1. √енеза ™вроcоюзу

2. —екур≥толог≥¤ - наука про безпеку

3. ¬≥дчутт¤ безпеки у пол¤к≥в

 

1. √енеза ™вросоюзу

™вросоюз (UE) Ц то господарчо (економ≥чний) Ц пол≥тичний союз 25 крањн ™вропи, ¤кий Ї результатом процесу ≥нтеграц≥≥ р≥зних рег≥он≥в та крањн ™вропи на прот¤з≥ к≥лькохсот рок≥в.

—проби поЇднанн¤ народ≥в ™вропи багато раз мали своЇ м≥сце в ≥стор≥њ континенту почавши в≥д пад≥нн¤ –имськоњ ≤мпер≥њ, однакже  р≥зноман≥тн≥сть мовна та культурна ™вропи а в сл≥д за цим побоюванн¤ та страх перед незнаним та чужим ограничували тривал≥сть союз≥в ¤к≥ пол¤гали лише на зв ¤зках династ≥й монарх≥в або на военних п≥дбо¤х.   

™вросоюз св≥й початок вз¤в з плану опрацьованого французьким пол≥тиком
та економ≥стом ∆аном ћонетом, ¤кий в 1945 роц≥ опрацював основи програми господарчоњ модерн≥зац≥њ ™вропи. 9 травн¤ 1950 року м≥н≥стер заграничних справ ‘ранц≥њ –оберт Ўуман представив декларац≥ю, ¤ка вважаЇтьс¤ по сьогодн≥шн≥й день
за початок ™вросоюзу. ÷¤ декларац≥¤ була затвердженна ѕарижським “рактатом 18 кв≥тн¤ 1951 року про створенн¤ ™вропейськоњ —п≥лки ¬угл¤ та —тал≥ (Ѕелг≥¤, ‘ранц≥¤, √оланд≥¤, Ћюксембург, –‘Ќ, ≤тал≥¤). ¬ п≥зн≥шому час≥ були створен≥ також так≥ сп≥лки, ¤к ™вропейська √осподарська —п≥лка та ™вропейська —п≥лка јтомноњ ≈нерг≥њ. 

¬ 1987 роц≥ п≥дпсано ћонол≥тний ™вропейський јкт, ¤кий був першим кроком до ц≥льногоЇвропейського ринку а також  до Ївропейськоњ пол≥тчноњ сп≥впрац≥.

¬ 1992 роц≥ був п≥дписаний трактат (догов≥р) з ћастр≥х, ¤кий затвердив ™вросоюз на основ≥ так званоњ першоњ колони  (частини) сп≥втовариста ≥ додав дв≥ дальш≥ колони (частини): —п≥льну «аграничну ѕол≥тику та Ѕезпеку а також ѕравосудд¤ та ¬нутр≥шн≥ —прави.

1 травн¤ 2004 року до ™вросоюзу приступила ѕольща ≥ в≥д того моменту
в ™вросоюз≥ тепер 25 крањн. 

«атвердивши сп≥льний ринок та ун≥ю господарчу (економ≥чну) ≥ валютну, ™вросоюз прийн¤в на себе обов¤зки до забезпеченн¤ своњм громад¤нам свободи ≥ р≥вноправного доступу до безпеки та вим≥ру правосудд¤. —фера матер≥альна ≤≤ колони (частини) ™вросоюзу ще не Ї до к≥нц¤ однозначно визначена. «г≥дно з≥ зм≥стом “рактату про ™вросоюз, то в≥н охоплюЇ вс≥ сфери заграничноњ пол≥тики та безпеки, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в тому зас¤гу ≥ мають служити взм≥цненню тотожн≥ст≥ ™вропи та њњ незалежност≥, що буде спри¤ти попул¤изац≥њ миру, безпеки та прогресу на континент≥ ≥ в св≥т≥.

 

2. —екур≥толог≥¤ ^[1] Ц наука про безпеку

Ѕезпека ¤к певний стан, що пол¤гаЇ на в≥дсутност≥ загрози, Ї предметом зац≥кавленн¤ багатьох галузей природничих, техн≥чних, медичних, с≥льськогосподарських ≥ сусп≥льних наук, а також особливих наукових дисципл≥н про родов≥д, ¤к≥ с¤гають початк≥в наукового п≥знанн¤ д≥йсност≥.  ¬она Ї також практичною наукою з р≥зних сфер господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ щоденного житт¤.

ѓњ можна безпосередньо п≥дпор¤дкувати окремим дисципл≥нам, а в  њх межах науковим дисципл≥нам представник≥в тих галузей ≥ дисципл≥н, а також њх позиц≥й
≥ публ≥кац≥й щодо безпеки.

« факту, що безпека ¤к обТЇкт досл≥дженн¤ маЇ мультим≥л≥тарний характер ≥ такими самими Ї проблеми управл≥нн¤ безпекою, випливаЇ програмне положенн¤ переходу кордон≥в м≥ж науковими дисципл≥нами, а також користанн¤ з методолог≥чного ≥нструменту ≥ теоретичного доробку багатьох наук: ф≥лософ≥њ, психолог≥њ, соц≥олог≥њ, ≥стор≥њ, економ≥чних, пол≥тичних, правових, в≥йськових, природничих, с≥льськогосподарських, л≥сничих, г≥рничих, медичних, педагог≥чних, а нав≥ть теолог≥чних ≥ мистецьких  наук. ÷ей перех≥д кордон≥в так само, ¤к ≥ в науках про управл≥нн¤, стаЇ визначником тотожност≥ науки про безпеку (секур≥толог≥ю)[2].

–исою, ¤ка характеризуЇ спос≥б зан¤тт¤ наукою про безпеку, Ї багатоаспектн≥сть сприйн¤тт¤ ≥ Фпрочитанн¤Ф д≥йсност≥. ÷¤ риса виникаЇ з вказаноњ властивост≥ безпеки ¤к обТЇкту досл≥джень, з факту, що вплив загроз Ї обумовлений р≥зноман≥тними обТЇктивними ≥ субТЇктивними, соц≥опсихолог≥чними ≥ культурними, пол≥тичними
≥ правовими, природничими ≥ техн≥чними, макро- ≥ м≥кроеконом≥чними чинниками, ¤к≥ взаЇмно перебувають у нерозривних звТ¤зках. Ѕагатоаспектн≥сть розвТ¤заннн¤ проблем безпеки ≥ управл≥нн¤ нею Ї основною гносеолог≥чною засадою ≥ методолог≥чним правилом, дотриманн¤  або недотриманн¤ ¤кого Ї критер≥Їм розр≥зненн¤ того, що Ї, в≥д того, що не Ї зм≥стом секур≥толог≥њ.

        Ќаука, а може в≥дпов≥дн≥шим був би терм≥н  знанн¤ про безпеку, властиво
з огл¤ду на мультим≥л≥тарний характер обТЇкту досл≥джень ≥ багатоаспектн≥сть загроз, ще не опрацювала в≥дпов≥дного дл¤ себе методу досл≥джень. “акож не можна стверджувати, ¤кими Ї теоретичн≥ узагальненн¤ ≥, нав≥ть, ¤кими Ї положенн¤ г≥потез. якщо секур≥толог≥¤ маЇ бути чимось б≥льшим, н≥ж зб≥рником принцип≥в практичноњ д≥њ, ¤кий виник з життЇвого досв≥ду, то ¤к ≥ кожен науковий метод мусить оголосити загальн≥ ≥ окрем≥ г≥потези, опрацювати комплекси досл≥дницьких техн≥к та сформулювати наукову мову, на ¤к≥й будуть представлен≥ результати досл≥джень, п≥знавальн≥ висновки, ¤к≥ випливають з цього опису, ≥ практичн≥ рекомендац≥њ (“аке завданн¤ вз¤ла на себе Ќаукова –ада ≈јS, товариства, заснованого у  раков≥ 12 травн¤ 2000р., ¤ке обТЇднуЇ теоретик≥в ≥ практик≥в, що займаютьс¤ проблематикою безпеки, 
з јнгл≥њ, Ѕолгар≥њ, „ех≥њ, ‘ранц≥њ, √рец≥њ, Ќ≥меччини, ѕольщ≥, –ос≥њ, –умун≥њ, —ерб≥њ, —ловаччини, ”крањни, ”горщини, ≤тал≥њ та ≥нших Ївропейських держав).

ѕерш≥ публ≥кац≥њ в ¤ких зроблено пробу в≥докремленн¤ секур≥толог≥њ ¤к окремоњ науковоњ дисципл≥ни, ¤ка займаЇтьс¤  проблематикою безпеки поход¤ть з 1989 року,
що можемо ви¤снити по¤вленн¤м нових потреб та  оч≥кувань Ц а також умовами Ц формованими по революц≥йних зм≥нах сусп≥льно-пол≥тичного ладу в ™вроп≥. ’арактеристичною властив≥стю тих публ≥кац≥й Ї багатоаспектн≥сть спостер≥ганн¤
та Урозшифруванн¤Ф безпеки ¤к  обТЇкту досл≥дженн¤, що виникаЇ з постереженн¤ що вплив загроз Ї обумовлений багатозначн≥ фактори обТЇктивн≥ та субТЇктивн≥, соц≥олог≥чно-психолог≥чн≥ та культорог≥чн≥, пол≥тичн≥ та юридичн≥, природнич≥
та техн≥чн≥, макро- та м≥кроеконом≥чн≥, ¤к≥ ц≥лий час залишаютьс¤ в нерозлучних звТ¤зках.

¬изначенн¤ секур≥толог≥њ вперше застосував ¬. ≤. ярочк≥н[3] з –ос≥њ у 1989 роц≥. ¬≥н
в новаторський спос≥б вказав на секур≥толог≥ю, ¤к на нову ц≥лком науку, ¤ка займаЇтьс¤ безпекою житт¤ людини, ¤ка в≥др≥зн¤Їтьс¤ та в≥окремлюЇтьс¤ з посеред ≥нших наукових дисципл≥н. ƒо автор≥в, ¤к≥  застосовують визначенн¤ секур≥толог≥¤
у в≥дношенн≥ до науковоњ дисципл≥ни трактуючи безпеку, ¤к сусп≥льний ц≥ль та предмет досл≥джень, а також застосовують адекватн≥ методи досл≥дженн¤ в ѕольщ≥ - можна зарахувати таких науковц≥в, ¤к “адеуш јмброжи[4], януш —в≥н¤рск≥[5], —тан≥слав ѕьоха[6], Ћешек  оженьовск≥[7], ян ћац≥евск≥[8], януш “омашевск≥[9],  та ≥нш≥.

“адеуш Xанаусек застосовуЇ пон¤тт¤ Фнаука про управл≥нн¤ безпекоюФ ≥ п≥дкреслюЇ Д¤кщо ≥снуЇ можлив≥сть (принаймн≥ теоретична) м≥н≥мал≥зац≥њ або ел≥м≥нац≥њ  загрози 
за допомогою ц≥льових, регул¤ц≥йних людських вплив≥в, то управл≥нн¤ безпекою - противага небезпеки, тобто загрози Ц Ї  можливе ≥ потр≥бне. ќтже, ¤кщо таке управл≥нн¤ Ї можливе, то воно повинно мати свою теоретичну базу, цебто мусить ≥снувати ≥ розвиватис¤ наука про управл≥нн¤ безпекоюФ[10].

Ќа ”крањн≥,  ќлекс≥й  оновалов почав робити  пробу попул¤ризац≥њ визначенн¤ Усев≥толог≥¤Ф Ц п≥д ¤кою розум≥в Укомплексову науку про безпечне функц≥онуванн¤ людини, сусп≥льства, держави та людзкост≥Ф[11].

    ”н≥верситет в ∆ил≥н≥ на —ловаччин≥ в≥ддаЇ перевагу визначенн≥ Ууправл≥нн¤ безпекоюФ Security Management розумоване, ¤к Успециф≥чна активн≥сть (д≥¤) ≥нтелектуальна, скерована на в≥дверненн¤ та м≥н≥м≥зац≥ю ризика або загороз р≥зного виду в≥дносно до житт¤ та майна громад¤н, груп та сусп≥льства, ¤ка м≥стить в соб≥ елементи управл≥нн¤ безпекою, кризисного управл≥нн¤, управл≥нн¤ фактами (катастрофою, под≥¤ми).  

–изик  в цьому випадку виступаЇ в допом≥жному розум≥нн≥,  а де¤кими авторами
Ї вважаний ¤к форма загрози або в≥дверто кажучи ототожнюваний Ї з небезпекою.  “акий п≥дх≥д даЇ можлив≥сть управл≥нн¤ ризиком  при  залишенн≥ категор≥њ Унепевн≥стьФ ознаки в≥дсутност≥ можливост≥ показанн¤ альтернатив та њх оц≥нки. Ќаприклад, Ћад≥слав —≥мак ризик визначаЇ ¤к Ук≥льк≥стне та ¤к≥стне вираженн¤ загрози, етап та м≥ра загрози. ™ то правдопод≥бн≥сть виникненн¤ негативних ¤вищ та його насл≥дк≥вФ^[12].  Ќатом≥сть ян ћ≥колай пише, що У–изик, ¤к правило, можна здеф≥нювати, ¤к щось мало пост≥йне, неокресленне, що Ї повТ¤зане з процесом  ¤вища, а що порушуЇ його причину...Ф та п≥дкреслюЇ, що ризик, непевн≥сть та невизначенн≥сть Ї елементом д≥њ людини в певному середовищ≥. –изик Ї звТ¤заний з д≥Їю людини, а непевн≥сть
з≥ станом середовища або з обмежен≥стю системи середовища^[13].

√олландський  ≥нжинер та психолог сусп≥льний √еерт ’офстеде в≥дкликаючись
на представленн¤ деф≥н≥ц≥њ ризика, ¤к  етапу правдопод≥бност≥, що даний ≥нцидент чи дана ситуац≥¤ будуть мати м≥сце Ц п≥дкреслюЇ, що не можна помил¤ти уникненн¤ непевност≥ з аверс≥Їю до п≥дхопленн¤ ризика^[14]. Ќепевн≥сть маЇтьс¤ до ризика так, ¤к непок≥й до страху. —трах ≥ ризик Ї керован≥ на щось конкретне: обТЇкт або людину
у випадку страху або ¤кась под≥¤ у випадку ризика, натом≥сть непок≥й та непевн≥сть
Ї в≥дчутт¤ми мало уточненними. Ќепок≥й Ї безп≥дметний, а непевн≥сть не маЇ приписаноњ правдопод≥бност≥. “о Ї ситуац≥¤ в ¤к≥й все може статис¤ ≥ ми немаЇмо пон¤тт¤, що то може бути. як т≥льки спровадимо непевн≥сть до стану конкретно ≥снуючого ризика, то непевн≥сть перестаЇ бути джерелом непокою.  ўо правда, в ц≥й ситуац≥њ ризик може стати причиною страху, але част≥ше всього Ї заакцептований ¤к частини рутини, на приклад: њзда автомоб≥лем, займанн¤ спортом, прац¤ на менеджерск≥й посад≥. 

”рл≥х Ѕецк, визначив сусп≥льство ризика ¤к сусп≥льство ¤кому грозить загроза поб≥чними результатами науково-техн≥чного прогресу. ќдночасно можна висунути внески, що в цьому випадку мова йде не т≥льки про насл≥дки  оздоровлююч≥ дл¤ людини та природи, але також про сусп≥льн≥, економ≥чн≥, пол≥тичн≥ результати поб≥чних насл≥дк≥в, наприклад: крах екон. ринку, девальвац≥¤ кап≥талу, бюрокрац≥йний контроль р≥шень п≥дприЇмств, в≥дкритт¤ нових ринк≥в, г≥гантськ≥ витрати, судов≥ процеси ≥ т.п. ¬ сусп≥льств≥ ризика, поступово або стрибко Ц через остер≥гаючу тривогу перед смог, катастрофою з небезпечними затрутими речовинами ≥ т.п. Ц виникаЇ пол≥тичний потенц≥ал катастроф. (...) —усп≥льство ризика Ї сусп≥льством катастроф. —усп≥льству грозить те, що надзвичайний стан стаЇ нормальнийФ. ¬ такий власне спос≥б ”рл≥х Ѕецк найб≥льш точно висловив суть залежн≥ст≥: безпека Ц загроза Ц ризик:
У(...) сусп≥льство ризика. …ого нормативний антипроЇкт, ¤кий знаходитьс¤ у його основ ≥ ¤кий приводить в рух, то безпекаФ [15]. Ќормативним антипроЇктом безпеки Ї не-безпека (загроза).

 

3. ¬≥дчутт¤ безпеки у пол¤к≥в

ѕотреба ≥ прагненн¤ до безпеки Ї одним з найважлив≥ших проблем бурхливих  людей ≥ сусп≥льства  в глобальному, м≥сцевому та ≥ндив≥дуальному в≥дношенн≥. ћайже половина (48%) учасник≥в досл≥дженн¤, що проводилос¤ в 51 крањн≥ вс≥х рег≥он≥в св≥ту в грудн≥ 2003 року ≤нститутом √аллупа, песим≥стично вважають, що наступн≥ покол≥нн¤ будуть жити у менш безпечному св≥т≥[16].

 

“абл. 1. яким буде св≥т з погл¤ду на безпеку ?

 

регiон	безпечне (в % вiдповiди)
	бiльше	менше
—¬≤“ ¬ «ј√јЋ№Ќќћ”	25	48
«ах≥дна јз≥¤	48	27
Ѕлизький —х≥д	40	35
јфрика	38	32
—ередн¤ та —х≥дна ™вропа	32	30
ѕ≥вн≥чна јмерика	24	47
ѕ≥вденна јмерика	23	47
–ег≥он ѕациф≥ку	21	52
«ах≥дна ™вропа	15	64

ƒосл≥дженн¤ в 51 крањн≥ вс≥х рег≥он≥в св≥ту в грудн≥ 2003 року ≤нститутом √аллупа.

ƒжерело: власне опрацюванн¤ на п≥дстав≥ —в≥тового економ≥чного форуму, √аллуп. —усп≥льна думка. —в≥т менше безпечний. У∆ечпосполитаФ 2004-01-09. (поль.) Opinia społeczna. Świat mniej bezpieczny, "Rzeczpospolita" 2004-01-09.

 

Ќайб≥льше в≥дчутт¤ загроз  ви¤вл¤ють мешканц≥  з досить безпечних до цього часу 
≥ розвинених, стаб≥л≥зованих район≥в  «ах≥дноњ ™вропи,  в ¤к≥й аж 64%  передбачають пог≥ршенн¤ безпеки. ÷≥ досл≥дженн¤ п≥дтверджують прогноз, що зустр≥чаЇтьс¤
в л≥тератур≥, що в майбутнЇ буде визначати Уринок страхуФ[17].

¬ ѕольщ≥  почутт¤ безпеки  зменшилос¤ в пор≥вн¤нн≥ з пер≥одом перед трансформуванн¤м ладу  з 1989 року, але ≥ дал≥ Ї в≥дносно високим (б≥л¤ 70%), а також Ї в≥дносно стаб≥льне. ÷е може п≥дтвердити г≥потезу про значний вплив суб΄Їктивного чинника, ¤кий волод≥Ї ≥нформац≥Їю  в засобах масового переказу  ≥нформац≥њ, ¤к≥
не мають впливу на в≥дчутт¤ безпеки в знаному м≥сцевому середовищ≥.

ѕро р≥вень суб΄Їктивного в≥дчутт¤ безпеки можуть св≥дчити досл≥дженн¤ ¤к≥ проводив ≤нститут  √аллупа ≥ в ¤ких було одержано ≥нформац≥ю, що в 1975 роц≥ в —Ўј злочинн≥сть пересл≥дувалас¤  ¤к найб≥льш загрозлива проблема, в≥дсуваючи вс≥ ≥нш≥.
¬ ≥нших досл≥дженн¤х вказано, що аж 63%  респондент≥в Ї переконан≥ в тому,
що небезпека   стати  жертвою злочину Ї дуже великою, а 32% -  що не менше,
н≥ж в попередн≥х роках[18]. “ут не маЇ значенн¤ стать  чи кол≥р шк≥ри. ѕосиленн¤ страху перед злочинн≥стю  не завжди Ї в зв΄¤зку  з д≥йсною загрозою  злочинност≥ на дан≥й територ≥њ.  р≥м того досл≥джуван≥  бо¤лис¤  злочин≥в проти особистост≥, проти майна[19].

Ќатом≥сть з досл≥джень, ¤к≥ були проведен≥ в ѕольщ≥  в 1998 роц≥, випливаЇ, що тут найб≥льше ос≥б, бо 68% опитаних  бо¤лис¤ за своЇ майно, 47%- не чулис¤ безпечно
в своњй околиц≥, 28% - бо¤лос¤ терористичного замаху[20]. Ќизький р≥вень суб΄Їктивного почутт¤ безпеки п≥дтверджують  досл≥дженн¤, проведен≥  ≤нститутом √аллупа, 
де одержано ≥нформац≥ю, що аж 59,8 % пол¤к≥в  були б готовими винайн¤ти приватну ф≥рму дл¤ охорони, ¤кщо державн≥ органи ви¤вилис¤ безрезультатними[21].

÷ентр досл≥джень сусп≥льноњ думки (÷ƒ—ƒ) кожного року показуЇ в≥дчутт¤ небезпеки  пол¤к≥в, беручи до уваги  два аспекти цього ¤вища: 1) думка опитаних про загальний стан безпеки в крањн≥ ≥ м≥сц≥ проживанн¤, та  2) масштаб ≥ р≥вень в≥дчутт¤ загрози злочин≥в, ¤к≥ в≥дчувають дл¤ себе ≥ своњх найближчих[22].

¬≥дчутт¤ безпеки дл¤ громад¤н  Ї ефектом впливу р≥зних чинник≥в. ћають вплив на нього ≥ об΄Їктивн≥ умови., досв≥д з минулого ≥ д≥¤льн≥сть масовоњ ≥нформац≥њ, ¤к≥ часто подають под≥њ крайн≥ ≥ нетипов≥, але ¤к≥ мають вплив на сусп≥льну св≥дом≥сть[23]. 

¬ крањн≥:

¬≥дпов≥д≥ на запитанн¤, чи ѕольща Ї крањною, де живетьс¤ безпечно, вказують на визначений стереотип стосовно безпеки. ¬ характеристиц≥ опитаних пол¤к≥в  п≥сл¤ пер≥оду трансформуванн¤  ладу в 1989 роц≥   ѕольща зм≥нилас¤ з крањни  з в≥дносною безпекою  в крањну, де не живетьс¤ безпечно.

ƒумки про загальний стан безпеки в крањн≥ формуютьс¤ передус≥м на п≥дстав≥  в≥домостей, ¤к≥ подають мед≥¤, ≥ в менш≥й м≥р≥  на п≥дстав≥ власних спостережень
≥ досв≥ду.

Ќа оц≥нку безпеки  в межах крањни не впливають  на в≥к опитаних ан≥ на р≥вень
≥х осв≥ти. Ќе вказуЇтьс¤ також р≥зниць середовища, зв΄¤заних з величиною ≥ характером м≥сц¤ проживанн¤ або сусп≥льно-фаховою приналежн≥стю.

“аблиц¤ 2. —постереженн¤ ѕольщ≥ ¤к крањни, в ¤к≥й живетьс¤ безпечно (в %).

 

ч.	на ѕана (≥) думку ѕольща Ї крањною в ¤к≥й проживанн¤ Ї безпечне?	р≥к ≥ м≥с¤ць проведженн¤ досл≥джень
		1987 03	1993 11	1995 04	1996 04	1997 04	1998 03	1999 04	2000 02	2001 04	2002 04	2003 04	2004 03	2005 03	2006 04
1.	так, безпечне	74	26	19	21	24	22	33	28	18	27	34	33	46	43
2.	небезпечне	22	67	79	77	75	76	64	70	81	71	62	65	49	53
3.	т¤жко сказати	4	7	2	2	1	2	4	2	1	2	2	2	5	4
4.	разом	100	100	100	100	100	100	*	100	100	100	100	100	100	100

* —ума не даЇ результату 100. —татистична помилка випливаЇ з п≥дсумуванн¤ часткових даних.

ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (понад 1000).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF “абл. 1. ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Badania CBOS przeprowadzane corocznie na reprezentatywnej próbie losowej dorosłych mieszkańców Polski (N ponad 1000). Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Tab. 1. Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

ƒинам≥ка в≥дчутт¤ безпеки в масштаб≥ крањни характеризуЇтьс¤ раптовим  надломом в пер≥од трансформац≥њ ладу з 1989 року (з р≥вн¤ 74% в 1987 р. до р≥вн¤ 26% в 1993 р.)
≥ п≥зн≥шою тенденц≥Їю до зросту   але з упадом  в роках 1995 (19%) ≥ 2001 (18%) 
≥ найб≥льшою величиною 46% в 2005 роц≥. 

¬ цьому пер≥од≥, охопленому досл≥дженн¤м вир≥шенн¤, б≥льш≥сть пол¤к≥в мала в≥дчутт¤, що ѕольща не Ї крањною, в ¤кому живетьс¤ безпечно. “аке переконанн¤
Ї протилежне тому, ¤ке мали пол¤ки в попередньому сусп≥льному  ≥ економ≥чному лад≥. 

Ћокально:

¬≥дчутт¤ безпеки в найближчому оточенн≥ формуЇтьс¤  ¤к в≥дм≥нне, н≥ж в масштаб≥ загально польському. ÷е в≥дчутт¤ початково зменшилос¤ до стану перед трансформац≥Їю ладу з 1989 року. Ќадал≥ Ї високим, а також Ї в≥дносно стаб≥льним.

 

“аблиц¤ 3. ¬≥дчутт¤ безпеки в найближчому оточенн¤ досл≥джуваних ос≥б  (в %).

 

ч.	чи м≥сце в ¤кому ѕан (≥) проживають можна вважати безпечним та спок≥йним?	р≥к ≥ м≥с¤ць проведженн¤ досл≥джень
		1987 03	1993 11	1995 04	1996 04	1997 04	1998 03	1999 04	2000 02	2001 04	2002 04	2003 04	2004 03	2005 03	2006 04
1.	так, безпечне	80	67	69	70	72	72	72	71	68	69	73	75	78	78
2.	небезпечне	17	30	29	29	26	26	26	28	31	29	25	24	20	21
3.	т¤жко сказати	3	3	2	1	2	2	2	1	1	2	2	1	2	1
4.	разом	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100

ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (понад 1000).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF “абл. 2. ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Badania CBOS przeprowadzane corocznie na reprezentatywnej próbie losowej dorosłych mieszkańców Polski (N ponad 1000). Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Tab. 2. Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

ƒинам≥ка в≥дчутт¤ безпеки  в м≥сц≥ проживанн¤ формуЇтьс¤ ≥накше,  н≥ж динам≥ка  думки про безпеку в масштаб≥ крањни.  ≥от к≥сть опитаних, що оц≥нюють своЇ м≥сце проживанн¤ безпечним  ≥ спок≥йним, в 1987 роц≥  впала з 80%  до 67% в 1993 роц≥, але був то спад не пор≥вн¤но менший, н≥ж спад переконань, що ѕольща Ї крањною, в ¤к≥й живетьс¤ безпечно. ” весь пер≥од, в ¤кому ведетьс¤ осл≥дженн¤, вир≥шальна б≥льш≥сть пол¤к≥в  мала в≥дчутт¤, що живуть  у спок≥йному ≥ безпечному локальному оточенн≥. “аке переконанн¤ зб≥льшилос¤  в останн≥х роках, помалу зр≥внюючись з 1987 роком.

¬≥дчутт¤ безпеки в найближчому оточенн≥  в значн≥й м≥р≥  залежить в≥д характеру
≥  величини заселеноњ м≥сцевост≥. ћешканц≥ сеоа в загальному почуваютьс¤  в себе безпечн≥ше Ц аж 91 % з них визначають своЇ м≥сце проживанн¤ ¤к безпечне ≥ спок≥йне. ¬ дещо меншому ступен≥  (81%)  в≥дчутт¤ безпеки декларують  також люди, ¤к≥ проживають у невеликих м≥стах (до 20 тис.населенн¤). ¬ м≥стах середн≥х ≥ великих  майже що трет≥й мешканець не чуЇтьс¤ безпечно.

 

“аблиц¤ 4. —п≥вв≥дношенн¤  в≥дчутт¤ безпеки в ѕольщ≥

загалом  ≥ в м≥сцевост≥ в 2006 р. (в %).

 

ч.	чи м≥сце в ¤кому ѕан (≥) проживають можна вважати безпечним та спок≥йним?	на ѕана (≥) думку ѕольща Ї крањною в ¤к≥й проживанн¤ Ї безпечне?
		áno, bezpečne	nebezpečne	ťažko povedať
1.	так, безпечне	52	44	4
2.	небезпечне	15	83	2
п≥д увагу не бралос¤ ствердженн¤ Дт¤жко сказатиФ

ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (понад 1000).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF “абл. 3. ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Badania CBOS przeprowadzane corocznie na reprezentatywnej próbie losowej dorosłych mieszkańców Polski (N ponad 1000). Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Tab. 3. Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

—еред людей, ¤к≥ переконан≥, що живуть у безпечному м≥сц≥, переважаЇ думка (52%), що ѕольща Ї такоЇ безпечною крањною.

Ќатом≥сть особи переконан≥, що не живуть в безпечному  ≥ спок≥йному м≥сц≥ також виразно (83%)  Ї переконан≥, що ѕольща не Ї крањною, де живетьс¤ безпечно.

 —≥м΄¤:

 

“аблиц¤ 5. ¬≥дчутт¤ безпеки Ц с≥м΄¤ (в %)

 

ч.	чи ѕан (≥) маЇте побоюванн¤, що ѕана (≥) родина може бути жертвою злочинност≥?	р≥к ≥ м≥с¤ць проведженн¤ досл≥джень
		2000 09	2001 04	2002 04	2003 04	2004 03	2005 03	2006 04
1.	н≥, не маю таких побоювань	30	26	25	30	28	36	34
2.	так, маю так≥ побоюванн¤	67	72	74	67	69	61	64
3.	т¤жко сказати	3	2	1	3	3	4	2
4.	разом	100	100	100	100	100	100	100

ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (понад 1000).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF “абл. 5. ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Badania CBOS przeprowadzane corocznie na reprezentatywnej próbie losowej dorosłych mieszkańców Polski (N ponad 1000). Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Tab. 5. Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

ƒинам≥ка в≥дчутт¤ безпеки в контекст≥ с≥м΄њ вказуЇ на ≥снуванн¤ високого
≥ стаб≥льного р≥вн¤ бо¤зн≥. ”часть опитаних, що не бо¤тьс¤ , що жертвою злочинност≥ може стати хтось з њх близькоњ родини м≥ститьс¤ в межах 25% в 2002 роц≥ Ц 36%  в 2005 р. ” весь пер≥од, охоплений досл≥дженн¤м, б≥льш≥сть пол¤к≥в мали почутт¤ високого ступеню  загрози безпеки своЇњ с≥м΄њ.

ƒосл≥джено, ¤к  розташовуютьс¤ в≥дпов≥д≥  в залежност≥ в≥д м≥сц¤ проживанн¤ респондент≥в.

 

 

“аблиц¤ 6. ¬≥дчутт¤ безпеки с≥м΄њ та величина м≥ста в 2006 р. (в %).

 

ч.	помешканн¤	чи ѕан (≥) маЇте побоюванн¤, що ѕана (≥) родина може бути жертвою злочинност≥?
		н≥, не маю таких побоювань	так, маю так≥ побоюванн¤	т¤жко сказати
1.	село	40	58	2
2.	м≥сто до 20 тис.	36	60	3*
3.	м≥сто 21-100 тис.	27	70	2*
4.	м≥сто 101-500 тис.	34	75	1
5.	понад 500 тис.	23	77	1*

*—ума  не даЇ результату 100. ѕомилка, ¤ка випливаЇ з п≥дсумуванн¤ заокруглених часткових даних. ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (Ќ = 1025).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006.

     

Ќа сел≥ ≥ в малих м≥стах в≥дчутт¤ безпеки с≥м΄њ   в опитаних ос≥б Ї низьким ≥ так само часто Ц стосуЇтьс¤  в≥дпов≥дно 40% ≥ 36% њх мешканц≥в. –азом з≥ зб≥льшенн¤м величини м≥ста зменшуЇтьс¤ в≥дчутт¤ безпеки в контекст≥  с≥м΄њ так, що в  великих м≥стах  заледве 23% опитаних не бо¤тьс¤, що найближча родина стане жертвою злочин≥в .

 ќсобисто:

 ¬≥дчутт¤ особистоњ загрози Ї правдопод≥бно пох≥дною в≥д стану безпеки
в локальному середовищ≥ ≥ думки про стан безпеки в крањн≥. «г≥дно думки досл≥дник≥в ц≥Їњ проблеми мають вплив ≥ ≥нш≥ чинники (напр.. демограф≥чн≥  або ≥ндив≥дуальн≥ риси особистост≥), також не спостер≥гаЇмо простого перекладенн¤ характеристики  ≥ оц≥нки про р≥вень безпеки в крањн≥ або в локальному середовищ≥ на ≥ндив≥дуальне в≥дчутт¤ безпеки. ќднако можна зауважити загальний р≥ст  р≥вн¤ в≥дчутт¤ безпеки  в трьох вим≥рах: у власному, м≥сцевому ≥ в масштаб≥ крањни.

“аблиц¤ 7. ¬≥дчутт¤ особистоњ безпеки (в %)

 

ч.	чи ѕан(≥) маЇ обаву що може бути ≥ чи ѕан(≥) маЇте побоюванн¤, що ѕана(≥) родина може бути жертвою злочинност≥?	р≥к ≥ м≥с¤ць проведженн¤ досл≥джень
		1996 04	1997 04	1998 03	1999 04	2000 02	2001 04	2002 04	2003 04	2004 03	2005 03	2006 04
1.	так, безпечне	30	37	35	40	31	34	32	39	36	45	43
2.	небезпечне	67	61	62	57	67	65	66	59	63	51	55
3.	т¤жко сказати	3	2	3	2	2	1	2	2	1	3	2
4.	разом	100	100	100	100*	100	100	100	100	100	100*	100

* —ума не даЇ результату 100. —татистична помилка випливаЇ з п≥дсумуванн¤ часткових даних.

ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (понад 1000).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF “абл. 4. ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Badania CBOS przeprowadzane corocznie na reprezentatywnej próbie losowej dorosłych mieszkańców Polski (N ponad 1000). Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Tab. 4. Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

ƒинам≥ка особистого в≥дчутт¤ безпеки вказуЇ  на високий ≥ стаб≥льний р≥вень бо¤зн≥, оск≥льки Ї в≥н нижчим в≥д показника бо¤зн≥ у опитаних за безпеку с≥м΄њ. „астка опитаних, ¤к≥ не бо¤тьс¤, що можуть стати жертвою злочин≥в, знаходитьс¤ в межах 30% в 1996 Ц 46% 2005 в роц≥ . ” весь опитуваний пер≥од б≥льш≥сть пол¤к≥в мають в≥дчутт¤ високого ступеню загрози безпеки своЇњ особи.

ƒосл≥джено, ¤к видно у в≥дпов≥д¤х,  в залежност≥ в≥д м≥сц¤ проживанн¤ респондент≥в.

“аблиц¤ 8. ¬≥дчутт¤ власноњ безпеки та величина м≥ста в 2006 роц≥ (в %).

 

ч.	чи ѕан(≥) маЇ обаву що може бути ≥ чи ѕан(≥) маЇте побоюванн¤, що ѕана(≥) родина може бути жертвою злочинност≥?	р≥к ≥ м≥с¤ць проведженн¤ досл≥джень
		1996 04	1997 04	1998 03	1999 04	2000 02	2001 04	2002 04	2003 04	2004 03	2005 03	2006 04
1.	н≥, не маю таких побоювань	30	37	35	40	31	34	32	39	36	45	43
2.	так, маю так≥ побоюванн¤	67	61	62	57	67	65	66	59	63	51	55
3.	т¤жко сказати	3	2	3	2	2	1	2	2	1	3	2
4.	разом	100	100	100	100*	100	100	100	100	100	100*	100

ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (понад 1000).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF “абл. 8. ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Badania CBOS przeprowadzane corocznie na reprezentatywnej próbie losowej dorosłych mieszkańców Polski (N ponad 1000). Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Tab. 8. Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

¬ 2006 роц≥ 43%  опитаних чулос¤ безпечними, а 55% в≥дчувало бо¤знь за власну безпеку. Ќа сел≥ ≥ в малих м≥стечках  в≥дчутт¤ власноњ безпеки  Ї б≥льш менш так само частим Ц стосуЇтьс¤ б≥л¤ половини њх мешканц≥в. –азом з≥ зб≥льшенн¤м величини м≥ста  зменшуЇтьс¤  в≥дчутт¤ власноњ безпеки таким чином, що в найб≥льших м≥стах т≥льки 27% не бо¤тьс¤, що можуть стати жертвою злочину.

Ќа п≥дстав≥ декларац≥й стосовно побоювань власноњ безпеки  ≥ безпеки найближчих ос≥б, була визначена залежн≥сть в≥дчутт¤ власноњ безпеки, через ¤ку дл¤ потреб цього анал≥зу в≥дсутн≥ загрози власноњ особи ≥ найближчоњ родини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“аблиц¤ 9. ¬≥дчутт¤ особистоњ безпеки та величина м≥ста в 2006 роц≥ (в %).

 

ч.	помешканн¤	¬≥дчутт¤ особистоњ загрози
		брак почутт¤ загрози	велике та середнЇ
1.	село	39	61
2.	м≥сто до 20 тис.	38	62
3.	м≥сто 21-100 тис.	26	74
4.	м≥сто 101-500 тис.	30	70
5.	понад 500 тис.	14	86

ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (Ќ = 1025).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF “абл. 10. ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Badania CBOS przeprowadzane corocznie na reprezentatywnej próbie losowej dorosłych mieszkańców Polski (N = 1025). Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Tab. 10. Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

¬ селах ≥ малих м≥стах в≥дчутт¤ особистоњ безпеки  опитаних ос≥б Ї б≥льш менш так само часте Ц виносить в≥дпов≥дно  39% ≥ 38%. –азом з зб≥льшенн¤м м≥ста зменшуЇтьс¤ в≥дчутт¤ особистоњ безпеки так, що у найб≥льших м≥стах  лише 14% не мають побоювань в≥дносно того, щоби найближча родина стала жертвою злочинност≥.

 Ќа декларований ступ≥нь особистоњ загрози злочинност≥ великий вплив мають власн≥ досв≥ди опитуваних. ѕрот¤гом п΄¤ти попередн≥х рок≥в  опитуванн¤  аж 37%  стало жертвою ¤когось злочину, найчаст≥ше злод≥йства або розб≥йного нападу.

“аблиц¤ 10. ¬≥дчутт¤ особистоњ безпеки в 2006 р. та попередн≥й досв≥д (в %).

 

ч.	„и на прот¤з≥ останн≥х 5 рок≥впритрапивс¤ ѕану(≥): крад≥жка, вломленн¤, напад, або ≥нш≥ злочини?	¬≥дчутт¤ особистоњ загрози
		брак почутт¤ загрози	велике та середнЇ
1.	так	18	82
2.	н≥	40	60

ƒосл≥дженн¤ ÷ƒ—ƒ, ¤ке щор≥чно проводитьс¤  виб≥рково у дорослих людей  ѕольщ≥ (Ќ = 1025).  ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF “абл. 11. ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Badania CBOS przeprowadzane corocznie na reprezentatywnej próbie losowej dorosłych mieszkańców Polski (N = 1025). Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Tab. 11. Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

“ак≥ особи  дал≥ декларують в два рази част≥ше великий р≥вень в≥дчутт¤ загрози, н≥ж особи, ¤к≥ не в≥дчули результат≥в злочин≥в.

¬≥дчутт¤ особистоњ  загрози Ї правдопод≥бно пох≥дною  пересв≥дченн¤ про стан безпеки в м≥сцевому середовищ≥ ≥ думки про стан безпеки в крањн≥.  Ќа думку досл≥дник≥в ц≥Їњ проблеми  мають значенн¤ ≥нш≥ чинники  (напр. демограф≥чн≥ риси або ≥ндив≥дуальн≥ риси особистост≥), також не спостер≥гаЇмо простого перекладенн¤ думки ≥ оц≥нок на р≥вн≥ безпеки в крањн≥ або в локальному середовищ≥ на ≥ндив≥дуальне в≥дчутт¤ безпеки.  јле можна зауважити сп≥в≥снуванн¤ поправки р≥вн¤ в≥дчутт¤ безпеки в цих трьох вим≥рах: зг≥дно власного масштабу, м≥сцевого та масштабу крањни. ѕоказник безпеки с≥м΄њ  утримуЇтьс¤ на р≥вн≥  одноњ третьоњ опитаних ≥ Ї найнижчий
(в 2006 р.) з≥ вс≥х чотирьох вим≥р≥в в≥дчутт¤ безпеки. 

« досл≥джень ÷ƒ—ƒ випливаЇ, що ж≥нки  ¤к ≥ чолов≥ки побоюютьс¤ за безпеку себе
≥ своњх близьких. якщо в≥дчувають так≥ побоюванн¤, то Ї вони част≥ш≥ н≥ж у чолов≥к≥в.

¬исновки

¬ тис¤чол≥тн≥й ≥стор≥њ ™вропи ѕольща, ¤к держава не була н≥коли б≥льш безпечна н≥ж тепер. “ак принайм≥ запевн¤ють нас пол≥тики. јле нац≥ональна (державна) безпека що раз то б≥льше залежить в≥д субТЇктивного заспокоЇнн¤ потреб та бажань в≥дносно особистоњ безпеки. 

Ќа думку анкетованих пол¤к≥в п≥сл¤ пер≥оду системноњ (устр≥йноњ) трансформац≥њ в 1989 роц≥ ѕольща перем≥нилас¤ з держави в≥дносно безпечноњ в державу, в ¤к≥й не можна жити безпечно. Ќайб≥льше пол¤ки бо¤тьс¤ та переживають за долю своЇњ родини, с≥мТњ та за свою власну. Ќа таку св≥дом≥сть найб≥льше маЇ вплив досв≥д власний та людей близьких, ¤к≥ вже колись пережили р≥зн≥ под≥њ.

—ьогодн≥ можна зробити так≥ внески, що всесв≥тн¤ та наростаюча п≥дтримка дл¤ присутн≥ст≥ в ™вросоюз≥ ѕольщ≥, а також в майбутньому ≥ ”крањни, показують ≥сторичн≥ побоюванн¤ цих держав та сьогодн≥шнЇ њх стремл≥нн¤ до безпечного житт¤ дл¤ себе, родини та своњх нац≥й. ¬елике значенн¤ маЇ в цьому випадку осв≥та, а також осв≥та дорослих Ц пол¤к≥в, украњнц≥в Ц в загальному вс≥х людей ™вропи, ¤ких побоюванн¤ та флюстрац≥¤ вир≥шують про пол≥тичн≥ вибори та безпеку
в майбутньому.

 

Ћiтература:

 

јмброжи “., ’ол≥стичне тренуванн¤. «наченн¤ ф≥зичноњ активност≥ на реал≥зац≥ю потреб особистоњ та сусп≥льноњ безпеки, ≈јЅ,  рак≥в 2005. (поль.) Ambroży T., Trening holistyczny. Wpływ aktywności fizycznej na realizację potrzeby bezpieczeństwa osobistego i społecznego, EAS, Kraków 2005. 

 

јмброжи “., —амооброна, “  ‘, ¬аршава 2001. (поль.) Ambroży T., Samoobrona, TKKF, Warszawa 2001.

 

Ѕецк ”., (поль.) Beck U., Społeczeństwo ryzyka. W drodze do innej nowoczesności, Wyd. Naukowe SCHOLAR, Warszawa 2002.

 

 оновалов ќ. ј., —ев≥толог≥¤ (концептуальн≥ основи безпечноњ життЇд≥¤льност≥),  ињв 2004.

 

 оженьовск≥ Ћ. (поль.) Korzeniowski L., Zarządzanie bezpieczeństwem, /w:/ √уман≥тарна парадигма розвитку осв≥тн≥х та економ≥чних процес≥в у св≥тл≥ концепц≥њ европейскоњ безпеки, –≈√≤, –≥вне 2002, s. 68-77.

 

 оженьовск≥ Ћ., ћенеджмент. ќснови управл≥нн¤, ≈јЅ,  рак≥в 2003. (поль.) Korzeniowski L., Menedżment. Podstawy zarządzania,  EAS, Kraków 2003.

 

 оженьовск≥ Ћ., ѕричиною до теор≥њ управл≥нн¤ безпекою /в/ ∆≥л≥нський ун≥верситет. ‘≥л≥на 2002, с. 241-245.  (поль.) Korzeniowski L., Przyczynek do teorii zarządzania bezpieczeństwem, /w:/ Riešenie krízových situácií v špecifickom prostredí,  Žilinská univerzita, Žilina 2002, s. 241-245.

 

 оженьовск≥ Ћ., ”правл≥нн¤ безпекою , "јктуальн≥ проблеми економ≥ки" 2004, є 1(31), с. 147-154.

 

ћац≥евск≥ я., ќф≥цери ѕольськоњ јрм≥њ в пер≥од перем≥н сусп≥льноњ структури та арм≥њ. ¬идавництво ¬роцлавського ”н≥верситету, ¬роцлав 2002. (поль.) Maciejewski J., Oficerowie Wojska Polskiego w okresie przemian społecznej struktury i wojska. Studium socjologiczne. Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław 2002.

 

ћ≥кола≥ ». (сльов.) Mikolaj J., Rizikový manažment, RVS FŠI ŽU, Žilina 2001.

 

ћочук ≈., —постереженн¤ сусп≥льноњ безпеки в локальному середовищ≥. ¬ид. ∆ешовського ун≥верситету, ∆еш≥в 2003. (поль.) Moczuk E., Postrzeganie bezpieczeństwa publicznego w środowisku lokalnym, Wyd. Uniwersytetu Rzeszowskiego, Rzeszów 2003.

 

ѕочутт¤ безпеки ≥ характеристика пришвидшеного способу  вим≥рюванн¤ справедливост≥. ƒан≥ з досл≥джень  Ѕ—/80/2006, ÷ƒ—ƒ ¬аршава 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL.2006/K.080.06.PDF ƒан≥ в≥д 17.07.2006. (поль.) Poczucie bezpieczeństwa i opinie o przyspieszonym trybie wymiaru sprawiedliwości, Komunikat z badań BS/80/2006, CBOS Warszawa 2006. www.cbos.pl/SPISKOM.POL2006/K_080_06.PDF Odczyt z dnia 2006-07-17.

 

ѕьоха —., ћакроеконом≥¤ а проблеми безпеки /в:/ ѕроблеми економ≥чноњ безпеки а процеси глобал≥зац≥њ, наукова ред. —тан≥слав ѕьоха, ѕ“≈,  ошал≥н 2004. (поль.) Piocha S., Makroekonomia a problemy bezpieczeństwa /w:/ Problemy  bezpieczeństwa ekonomicznego wobec procesów globalizacji, red. naukowa Stanisław Piocha, PTE, Koszalin 2004.

 

—в≥н¤рск≥ я., ‘≥лософ≥чн≥ основи осв≥ти дл¤ безпеки, ≈грос, ¬аршава 1999. (поль.) Świniarski J., Filozoficzne podstawy edukacji dla bezpieczeństwa, Egros, Warszawa 1999.

 

—усп≥льна характеристика  —в≥т менш безпечний. У∆ечпосполитаФ 2004-01-09. (поль.)

Opinia społeczna. Świat mniej bezpieczny, "Rzeczpospolita" 2004-01-09.

 

Ўимак Ћ.  (сльов.)  Šimák L., Krízový manažment vo verejnej správe, Žilinská univerzita, Žilina 2001.

 

“омашевск≥ я., –ег≥ональна економ≥чна безпека. (в)  ƒержава, господарка (економ≥ка), сусп≥льство в ≥нтеграц≥йн≥й ™вроп≥, том 3,  “≈,  рак≥в 2003, с. 383-398. (поль.) Tomaszewski J., Regionalne bezpieczeństwo ekonomiczne. (w:) Państwo, gospodarka, społeczeństwo w integrującej się Europie, tom 3, KTE, Kraków 2003, s. 383-398.

 

Ќанаусек “., (поль.)  Hanausek T., Zarządzanie bezpieczeństwem Ц nowa dziedzina nauki, /w:/ Bezpečnosť a ochrana majetku, LIPORT LFK, Košice 2001.

 

Ќофстеде √. (поль.)  Hofstede G., Kultury i organizacje, PWE, Warszawa 2000.

 

„и почуваЇмос¤ безпечно? ƒосл≥дженн¤ ÷ентру сусп≥льних досл≥джень, ¬аршава 1998. (поль.) Czy czujemy się bezpiecznie? Badania Centrum Badania Opinii Społecznej, Warszawa 1998.

 

„апська …. ¬уйц≥кев≥ч …., ѕол≥ц≥¤ в громад¤нському сусп≥льств≥. «акамич≥, 1999. (поль.) Czapska J., Wójcikiewicz J., Policja w społeczeństwie obywatelskim, Zakamycze 1999

 

Ўумcк≥ …., јмериканська сусп≥льна характеристика злочинност≥  ≥ њњ контроль. У«лочинн≥сть на св≥т≥ У т. 18, ¬аршава 1985. (поль.)  Szumski J., Amerykańska opinia publiczna o przestępczości i jej kontroli, "Przestępczość na świecie", t. XVIII, Warszawa 1985.

 

ярочк≥н ¬.≤., —екТюритологи¤ Ц наука о безопасности жизнеде¤тельности, ћосква 1989.

 

 

 

 

 

 

 

Ћешек  оженьовск≥

канд. екон. наук

 

президент

™¬–ќѕ≈…—№ ќѓ  ј—ќ÷≤ј÷≤ѓ  Ѕ≈«ѕ≈ » -  рак≥в (ѕольща)

 

доцент

≤нституту ”правл≥нн¤ јкадем≥њ ‘≥зичного ¬ихованн¤ Ц  атов≥це (ѕольща),

доцент

¬ищоњ Ѕанковоњ Ўколи Ц ѕознань (ѕольща),

наукови сп≥вроб≥тник

≤нституту ѕсихолог≥њ ≥мeнi √.—.  остюка јѕЌ ”крањни,

Ќац≥ональноњ јкадем≥њ ”правл≥нн¤ Ц  ињв (”крањна),

”н≥верситету в ∆ил≥н≥ (—ловаччина).

член

ћ≥жнародноњ јкадем≥њ Ѕезпеки ∆иттЇд≥¤льност≥

 

 

dr inż. Leszek Korzeniowski

president

EUROPEAN  ASSOCIATION  for SECURITY

ul. Śniadeckich 12 B (AWF)

31-531 Kraków

POLSKA

e-mail: lfk@pp.com.pl